Охорона здоров’я – один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров’я в Україні та забезпечує її реалізацію.

Охорона життя та здоров’я людини набуває в наш час особливого значення. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність та безпека є найвищими соціальними цінностями, а в статтях 27 та 49 закріплено право людини на охорону життя, здоров’я та медичну допомогу.

Крім Конституції України, основними нормативно-правовими актами, що регулюють права та обов’язки пацієнтів є:

  • Цивільний кодекс України;
  • Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

ПРАВА ПАЦІЄНТІВ

1) право на медичні профілактичні заходи (ст. 49 Конституції України, ст. 283, ч.4 ст. 286 Цивільного кодексу України, п. 7 ст. 4, ст. 6, п. “а”, “б” ст. 10, ст. 31, 32, 42, ч. 1 ст. 43, ст. 53, п. “а” ст. 78 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
2) право на доступність у галузі охорони здоров’я (ст. 49 Конституції України, ст. 283, 284 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 4, ст. 6 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
3) право на медичну інформацію (ч. 3 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ст. 285, 302 Цивільного кодексу України, п. “е” ст. 6, ст. 39 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”); 4) право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання (ч. 2 ст. 28, Конституції України, ч. 3, 4, 5 ст. 284, ч. 4 ст. 286, ст.289 Цивільного кодексу України, ст. 42, 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
5) право на свободу вибору в галузі охорони здоров’я, а саме: а) право на вільний вибір лікаря; б) право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря; в) право на вибір закладу охорони здоров’я; г) право на заміну лікаря; ґ) право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України (ч. 2 ст. 284, ст. 633 Цивільного кодексу України, п. “д” ст. 6, ч.1 ст. 34, ст.36, 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
6) право матері або інших членів сім’ї перебувати з дитиною віком до 6 років, а також з тяжкохворою дитиною старшого віку, яка потребує материнського догляду, в лікувальному закладі (ч. 1 ст. 287 ЦК України, п. “к” ст. 6, 64 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
7) право на допуск інших медичних працівників, членів сім’ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса, адвоката, священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду (ст. 287 ЦК України, ст. 6 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
8) право на медичну таємницю (ч. 1, 2 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ч. 4 ст. 285, ст. 286 Цивільного кодексу України, ст. 391, ст. 40, п. “г” ст. 78 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
9) право на якісну медичну допомогу (ч. 1 ст. 49 Конституції України, ч. 1 ст. 284 Цивільного кодексу України, п. “д” ст. 6, п. “а” ст. 78 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
10) право на безпечну медичну допомогу (ч. 1 ст. 49 Конституції України, ч. 1 ст. 284 Цивільного кодексу України, ст. 42, 44 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
11) право на інновації, а саме: а) право на медико-біологічний експеримент; б) на репродуктивні технології; в) право на донорство; г) право на терапевтичне клонування; ґ) право на корекцію (зміну) статі (ч.2 ст. 28 Конституції України, ч. 3, 7 ст. 281, ч. 4 ст. 289, ч. 1 ст. 290 Цивільного кодексу України, ст. 45, 47, 48, 51 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
12) право на попередження за можливістю страждань і болю (ст.3, ч. 2 ст. 28 Конституції України, ч. 2 ст. 289 Цивільного кодексу України, ст. 6, ст. 52 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
13) право на індивідуальний підхід до лікування (п. “д” ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 38, ч. 3 ст. 39, ч. 3 ст. 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
14) право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я (ст. 40 Конституції України, п. “і” ст. 6 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
15) право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю ( ч. 1 ст. 3 Конституції України, ч. 1 ст. 22, ст. 23, 906, ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ст.1168, 1195, 1203, 1209 Цивільного кодексу України, п. “і”, “ї” ст. 6 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
16) право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги (ст.ст. 3, 21, 27, 28, 64, 68 Конституції України, ст. 281, 297 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 52 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
17) право на захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних зі станом здоров’я (ст.ст. 21, 22, ч. 2 ст. 24 Конституції України, п. “и” ст. 6, ст. 9 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”).

ОБОВ’ЯЗКИ ПАЦІЄНТІВ

1) піклуватися про своє здоров’я та дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян (п. “а” ст. 10, ст. 32 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
2) проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення (ч. 4 ст. 286 Цивільного кодексу України, п. “б” ст. 10, ст. 30, 31 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
3) надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які знаходяться в небезпечному для житті і здоров’я стані (п. “в” ст. 10, ст. 37 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
4) виконувати медичні приписи та правила внутрішнього трудового розпорядку закладу охорони здоров’я (ч. 2, 3 ст. 34 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
5) у невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю, отримувати медичну допомогу без своєї згоди чи згоди законного представника (ч. 5 ст. 284 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”).

Юрисконсульт Д.О. Мірошниченко